Мініатюрна держава Ліхтенштейн по праву вважається однією з найбагатших у світі. У країні ідеально розвинена банківська система, високий рівень економіки та повна безпека проживання. Однак, переїхати жити до Королівства Ліхтенштейн – місія неможлива. Іноземців тут вважають за краще бачити лише як туристів.

Як і багато маленьких європейських країн, Ліхтенштейн не прагне збільшення кількості підданих за рахунок імміграції. Аби отримати постійний дозвіл на проживання (ПМП) у державі, сусідам – громадянам Австрії та Швейцарії – необхідно прожити в Королівстві від 5 років. Для інших найкоротший термін складе мінімум 10. При цьому, громадян країн, які не входять до складу ЄС, тут взагалі не приймають.

Для отримання посвідки на проживання іноземець повинен мати статус найманого працівника. Однак знайти вільну вакансію в країні надзвичайно складно. Навіть висококваліфіковані фахівці у цільових галузях (електроніка, оптика та приладобудування) змушені проходити тривалий процес підтвердження документів, кваліфікації та отримання дозволу на роботу. Якщо ж кандидату пощастило, він може розраховувати на високу оплату праці (середня зарплата фахівців близько 5000 євро) та отримання тимчасової посвідки на проживання (ВНП).

До речі, максимальний термін оформлення ВНП для громадян ЄС та інших країн – 7 років. Для подовження терміну його дії знадобляться чималі докази щодо необхідності подальшого перебування іноземця на території Королівства.

Оформлення ВНП на підставі одруження — складний і тривалий процес. І претендувати на статус одразу після оформлення відносин не вдастся. Подружжю необхідно підтвердити спільне проживання терміном не менше 3-х років на території Ліхтенштейну або поза ним. При цьому шлюб буде вважатися досить вагомим приводом виключно в тому випадку, якщо громадянин Ліхтенштейну має статус підданства не менше 12 років і постійно проживає на території Королівства.

При возз'єднанні сім'ї коло осіб, яких можна запросити, дуже обмежене: це стосується лише подружжя та дітей. Запросити до себе батьків зможуть лише громадяни Австрії та Швейцарії.

Фінансовий достаток необхідно підтвердити довідками з банку, які показують щомісячний дохід з-за кордону у сумі щонайменше 5000 євро.

Отримати статус біженця в Ліхтенштейні можна лише за умови реальної загрози життю та здоров'ю, яке розслідується кримінальною поліцією. У цьому випадку Королівство виступає як “останній шанс” для біженця: звернутися по захист тут можна лише за наявності відмови в країнах ЄС.

На відміну від більшості країн, Ліхтенштейн зовсім не зацікавлений у бізнес-іммігрантах. Відкрити свою компанію тут може лише той, хто отримав громадянство країни та прожив на її території не менше 10 років.

Однак відкрити офшорний банківський рахунок або холдингову компанію, тобто ту, яка працює за кордоном – не важко. Такі інвестиції в економіку не дадуть права на проживання в Ліхтенштейні, але будуть оподатковуватись надзвичайно низькими прибутковими податками (всього 3% від прибутку).

Придбання нерухомості також не є достатньою причиною отримання статусу. Ще кілька років тому продаж нерухомості особам із іноземними паспортами був законодавчо заборонений. Сьогодні для угод відкриті лише певні райони, а ціна дуже висока: квартира обійдеться в 300 тис. євро, а невеликий будинок - в 1 млн і вище.

Не можна отримати ВНП і на підставі навчання у вишах. По-перше, тут їх небагато, а вчинити в них дуже непросто. По-друге – більшість населення воліє здобувати освіту там.

Чесно кажучи, інших способів, крім туристичних, немає. Ліхтенштейн не входить до складу Євросоюзу, але є учасником Шенгенської угоди. Тому відвідати цю країну можна за наявності Шенгенської візи та дозволу, виданого у посольстві Швейцарії. Для консультації щодо оформлення візи та видачі дозволу зверніться до наших фахівців.

Цікавий факт: Ліхтенштейн загалом воліє не займатися питаннями іммігрантів, тому всі необхідні документи іноземець надсилатиме і отримуватиме саме у дипломатичних представництвах Швейцарії.